ПРАВОВІ  ЗАСАДИ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ  МЕДІА  ГРОМАД  В  УКРАЇНІ - Олег Джолос

16.11.2020 / 16:05

Олег Джолос, кандидат наук з соціальних комунікацій, 

доцент кафедри телебачення і радіомовлення

 Інститут журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка

 


ПРАВОВІ  ЗАСАДИ

АУДІОВІЗУАЛЬНИХ  МЕДІА  ГРОМАД  В  УКРАЇНІ

 

Сучасною світовою тенденцією розвитку медіапростору є наявність інститутів публічних аудіовізуальних медіа: суспільного мовлення або національні публічні аудіовізуальні медіа та аудіовізуальні медіа  громад і місцеві публічні аудіовізуальні медіа. Це один з ключових атрибутів демократичного розвитку держави, забезпечення незалежності ЗМІ від уряду, плюралізму поглядів та інформаційних прав громадян шляхом надання об’єктивної та збалансованої інформації.

Європейський досвід демонструє переваги функціонування публічного мовлення: засоби масової комунікації стають більш конкурентоспроможними, незалежними та незаангажованими, забезпечують виконання суспільно важливих просвітницьких функцій, а споживачі отримують якісний інформаційний продукт.

Згідно з резолюцією ПАРЕ №1466 (2005), до обов’язків України як члена Ради Європи в інформаційній сфері належить ліквідація державних та муніципальних медіа, упровадження публічного мовлення та забезпечення відповідності нового українського медійного законодавства  стандартам Ради Європи та рекомендаціям її експертів [1]. 

Після ухвалення Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», у 2017 році державне мовлення в Україні офіційно перетворили на суспільне, а питання впровадження медіа громад поки що тільки намагаються імплементувати в національне медійне законодавство [2]. 

Україна зобов’язалася визнати законодавчо та сприяти розвитку медіа громад у межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Надзвичайне значення має європейський досвід, адже саме в Європі сформувалися стандарти публічного мовлення. Водночас Україна має пройти свій унікальний шлях розбудови по-справжньому незалежного телебачення і радіо, які служать всьому суспільству і громадам.

Тож такі чинники, як потреба українського народу в незалежному мовленні, зобов’язання української держави його впровадити та перші законодавчі кроки України на шляху впровадження мовлення громад зумовлюють актуальність теми.

Що ж таке медіа громад? 

Як зазначає науковець Ренні (Rennie), «громадські медіа – це комунікація в межах громади»  [3]. Учений Клементіа Родрігез (Clemencia Rodriguez) уважає, що «медіа громад» – засоби масової інформації, що дозволяють людям ефективно використовувати свої громадянські права в повсякденному житті. Попри те, що особливості визначення поняття медіа громад можуть відрізнятись в залежності від умов країни та місцевості, все ж є певні обов’язкові та незмінні характеристики – мовлення громад діє на основі організації громадянського суспільства та суспільної участі. На відміну від комерційного мовлення, воно діє із суспільною метою, а не для приватної вигоди. Громадські медіа забезпечують громадам доступ до інформації та надають право голосу, сприяють дискусіям на рівні громад, обміну інформацією та знаннями, а також допомагають приймати суспільно важливі рішення, базуючись на цьому. 

Поява публічних медіа і медіа громад як виду публічних ЗМІ часто пов'язана з ширшими політичними змінами, зокрема поглибленням демократії та зміцненням громадянського суспільства. Аудіовізуальні медіа громад виникло в усіх регіонах світу як суспільний рух, і організації на рівні громади відкрито заговорили про свої проблеми, побоювання, культуру й мову. Перші осередки сучасного мовлення громад можна прослідкувати, починаючи із 1940-х років в Америці , коли були створені шахтарські радіостанції у громадах олов'яних рудників Болівії, освітні радіостанції для сприяння соціальному розвиткові у Колумбії та перші покоління некомерційних радіостанцій, які підтримували слухачі, у Сполучених Штатах.

Сьогодні мовлення громад є найбільш представленим у Данії, Франції, Італії, Нідерландах і Сполученому Королівстві.

Такі медіа існують у понад сотні країн та визнані як окремий вид ЗМІ поруч із суспільними та комерційними медіа. Типи медіа громад не відрізняються  від інших видів ЗМІ це можуть бути: радіо, телебачення, друковані медіа, Інтернет-видання, мультимедійні платформи що поєднують кілька типів медіа.

Відповідно до Резолюції Європейського парламенту 2008 р. щодо мовлення громад в Європі державам-членам  рекомендується, не завдаючи школи традиційним  ЗМІ, юридично визначити мовлення громад як окрему групу поряд із комерційними та суспільними ЗМІ [4].

Наскільки законодавча база що регламентує впровадження і функціонування мовлення громад в Україні відповідає засадничим принципам, вимогам і стандартам, за якими функціонує мовлення громад в Європі, далі проаналізуємо. 

Станом на лютий 2020 року у парламенті України зареєстровано проект закону України № 2693-д «Про медіа» [5]. Цей документ має стати кодексом, що регламентує функціонування системи ЗМІ України, в тому числі й питання впровадження аудіовізуальних медіа громад і місцевих публічних аудіовізуальні медіа. 

Розгляньмо детальніше, що пропонує новий законопроект.

Для чого взагалі передбачається система мовлення громад?

Система мовлення громад має виконувати кілька завдань: 1) посилення ідентичності громад та їхньої ролі в забезпеченні демократичного управління української держави; 2) збереження культурного та мовного розмаїття українського народу; 3) підвищення медійного плюралізму; 4) об’єктивне висвітлення життєдіяльності громади.

Де можуть створюватися мовники громад?

У територіальних громадах сіл, селищ та міст, у тому числі в об’єднаних територіальних громадах сіл, селищ та міст. А також у громадах, що об’єднані спільним інтересом, не пов’язаним із місцем проживання членів громади (національністю, мовою, професією, творчою діяльністю, захопленнями тощо).

Хто може здійснювати мовлення громад?

Першими в переліку тих, хто може створювати аудіовізуальні медіа громад, у законопроєкті прописані громадські об’єднання.

Мовлення територіальних громад також може здійснюватися комунальними некомерційними підприємствами, заснованими органами місцевого самоврядування, які мають право представляти інтереси територіальної громади.

Які вимоги до мовників громад?

Будь-яке мовлення громад не може мати на меті отримання прибутку.

Окремі вимоги прописані для комунального некомерційного підприємства, що здійснює мовлення громади. Його статутні документи мають містити положення щодо складу, порядку формування та повноважень його наглядової ради. Важливо що кількість членів Наглядової ради від громадських об’єднань має бути на одну особу більшою, ніж кількість членів від органів місцевого самоврядування.

Які джерела фінансування мовлення громад?

Запорукою ефективної діяльності медіа громад є фінансова незалежність і стабільність. Організації мовлення громад – це форми неприбуткових, соціальних   підприємств. Вони прагнуть побудувати стабільну економічну модель для того, щоб досягти успіху у виконанні своїх соціальних завдань.

У законопроекті зазначено, що мовлення громад може фінансуватися за рахунок будь-яких надходжень, не заборонених законодавством, в тому числі і з місцевих бюджетів. Орган місцевої влади, який є засновником комунального некомерційного підприємства – медіа громади, зобов’язаний забезпечити належне фінансування медіа. Обсяг реклами у програмах мовлення громад не має перевищувати 50 відсотків обсягів, передбачених законодавством для інших видів мовлення. Вартість рекламного часу у програмах мовлення громад не може бути нижчою за ринкову.

Які особливості ліцензування та реєстрації мовлення громад?

Відповідно до законопроекту «Про медіа», конкурси на отримання ліцензії на мовлення місцевих публічних аудіовізуальних медіа та аудіовізуальних медіа громад проводяться окремо від інших категорій мовлення. Також для  мовників громад передбачено незначний ліцензійний збір що дорівнює реєстраційному збору.

Які джерела фінансування мовлення громад передбачено  в українському законопроекті?

У законопроекті врахована рекомендація щодо можливості органів місцевої влади фінансувати медіа громад на прозорих конкурсних умовах. На органи місцевого самоврядування, які будуть засновниками мовників громад, покладено обов’язок забезпечити належне їх фінансування. Законопроект фактично визначає кошти з місцевого бюджету, найреалістичнішим джерело фінансування медіа громад. 

Отже  реформа медійного законодавства є не тільки зобов’язанням України як держави-члена Ради Європи а є і конче необхідною на шляху децентралізації влади,  поглиблення демократії, верховенства права та свободи. А свобода слова і вираження поглядів - є матір’ю усіх свобод. Новий тип публічних медіа – аудіовізуальні медіа громад і місцеві аудіовізуальні медіа, потрібен щоб забезпечити місцевим громадам України свободи, розвиток і незалежність. 

В цілому законопроект № 2693-д «Про медіа», а саме  розділ ІІІ «Публічні аудіовізуальні медіа» в цілому відповідає стандартам та принципам медійного законодавства Європейських країн.

Водночас маємо зауваження щодо вимог до програмної концепції мовлення громад. На нашу думку, новоствореним громадським мовникам може бути важко виконати вимогу щодо мінімального обсягу мовлення, який  становить не менше 50 відсотків загального обсягу мовлення. Можна запропонувати, поза власним мовленням , яке має складати від 2-ох годин на добу, решту часу  мовник територіальної громади має транслювати одну з програм Національної суспільної телерадіокомпанії України або інших публічних мовників на безоплатній основі. 

При цьому важливо що остаточне рішення стосовно контенту і програмної політики  має приймати саме громада, якій і слугує медіа громад як соціальний медіа сервіс.

Наостанок зазначимо, що будь-яка реформа має успіх тоді, коли вона зрозуміла тими, на кого спрямована. Тому впровадження медіа громад в Україні потребує фахової комунікаційної підтримки як на державному, так і на місцевому рівнях.



Список використаних джерел

  1. Резолюція 1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи  "Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною" 5 жовтня 2005 року URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/994_611
  2. Закон  України  «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-18
  3. Johnson, F., & Menichelli, K. What’s Going on in Community Media. Washington:BENTON Foundation, 2007. 34 c.
  4. Аналітичний звіт «Мовлення громад в Україні: можливості для розвитку» URL: https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=09000016806a6732 (дата звернення: 16.01.20).
  5. Проєкт Закону «Про медіа» URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69353