День науки – у час перемін

Наука – це особлива форма діяльності. Її розвиток зумовлений всією суспільно-історичною практикою, яка включає у себе перетворення матеріального замовлення у ціль наукового пошуку.

Сучасна наука характеризується взаємопроникненням, зближенням ідеалів природно-наукового і гуманітарного знання.

Тенденція розвитку сучасної науки — орієнтація на людину (“Людиномірність науки”), яка є двигуном перетворення науки в безпосередньо продуктивну силу. Розвиток творчих здібностей людини стає потребою суспільного виробництва.

Українська наука має значні позитивні результати. Вона багата конкретними особистостями, які зробили значний внесок у розвиток нашої країни.

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який ми щойно відзначали, яскраво свідчить про це. Візьмемо один приклад. В 1942 році мілітаризована німецька економіка, впродовж найскладнішого для нас року, виробляла 600 танків за місяць. Завдяки ж науково-технічній діяльності академіка Є.О. Патона, запропонованим на той час новим технологіям, евакуйований у Нижній Тагіл Харківський тракторний завод щомісяця постачав фронтові 2 тисячі танків — легендарних “тридцятичетвірок”. Хіба це не подвиг Євгена Оскаровича Патона?!

Відомий великий внесок українських учених у дослідження Космосу, розвиток кібернетики, вирощення нових сортів сільськогосподарських культур, вдосконалення медицини, відновлення історичної правди щодо України тощо.
У час коронавірусу світ згадав авіаконструктора О.К. Антонова — творця фантастично великих літаків, які були використані для доставок великих партій медичних засобів для багатьох країн світу.

Багато наукових подвигів здійснили українські вчені. Про це яскраво пише відомий просвітник української науки, доктор фізико-математичних наук, професор В.А. Шендеровський, активний лектор Товариства “Знання”, у нарисах щойно виданої книжки: “Вчені України у світовій науці”.

Але вимоги цифрового майбутнього вимагають рішучого перетворення науки, вдосконалення наукових пошуків із врахуванням світового досвіду.

Починати потрібно зі стратегії, яка повинна бути похідною від загальної візії суспільства, яку у нас досі так і не означили. Не можна створити наукові програми, лабораторії без нових належних зусиль держави. Інакше вчений втратить повноцінну здатність, спроможність розвивати наукові досягнення, а для науковця — це найважливіше.

Внесок у науку — це внесок у краще майбутнє. Йдеться навіть не про відсотки, які співмірні з бюджетами інших країн. Проблема в тому, що ті, хто розподіляє кошти на науку, не є науковцями. За кордоном гроші на науку розподіляють переважно науковці, а не політики.

Кредитна та грантова системи фінансування науки у нас належно не приживаються. Не стимулюється меценатство. Відсутня належна відповідальність в оцінці і самооцінці наукових результатів, санкцій за помилкові звіти, відписки, помилкові висновки.

У країні, фактично, відсутні наукові спільноти як форми організації творчої діяльності зі своїми науковими школами, своїми оцінками, авторитетами, пріоритетами. Чи не через це, часто-густо наукова сфера вбиває прагнення до істини, бажання правди і справедливості.

Відрив дослідницького середовища від освітнього. Дослідники слабко включені в освітній процес. Майже відсутня спільна практика розробки і реалізації комплексних великомасштабних державних програм, не кажучи вже про слабкості технічного оснащення науки та освіти.

Загалом значущість ученого у нас оцінюється не по тому, що він дав науці і суспільству, а по тому, що він взяв від науки і суспільства. Через це у нас великий відтік мізків в інші держави. Водночас відтік мізків свідчить про запит на них за кордоном, значення їх діяльності, яку слід краще підтримувати і розвивати в Україні. В Україні вже багато нагромадилося рекомендацій, програм, які підготовлені науковою спільнотою для реального розвитку науки, задля збільшення її інтелектуального потенціалу. Назріла потреба відновити державне замовлення на наукову просвітницьку діяльність. в якій важливу роль відіграє Всеукраїнська громадська організація Товариство «Знання» України.

Україна є державою з високим рівнем освіти і науки, має потужну Національну академію наук України, галузеві академії наук. серед яких і Національна академія педагогічних наук України. з якою найактивніше працює Товариство «Знання» України.

Вчені вміють працювати і відпочивати. У День науки ми поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх вчених і наукових співробітників. Від правління Товариства «Знання» України вітаю вчених, сіячів знань з Днем науки! Здоров’я Вам і нових досягнень! Успіхів у роботі і щастя в особистому житті! Зі святом Вас, дорогі вчені мужі і вчені дами!

З повагою - Василь Кушерець, голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань, член-кореспондент НАПН України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

16 травня 2020 року.

owl.carousel.min.js