ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯК ДОДАТКОВА СИЛА ЛЮДИНИ.

30.07.2020 / 15:43

Нині ми знаходимося в розширеному інформаційно-комунікативному просторі, в якому формується цифрове суспільство. В ньому з великими темпами зростають послуги інформаційних технологій (ІТ).

Комп’ютeри, мережі, мобільні пристрої, інтернет бурхливо змінюють наше життя. Зростаючі потужності процесорів, ємність машинної пам’яті, кількість і швидкість каналів зв’язку, покриття ними найвіддаленіших куточків країни, мініатюризація фото і відеокамер, мікрофонів і гучномовців, засобів геолокації, а також хмарні технології, технології обробки великих обсягів даних, штучний інтелект (ШІ), якими володіє людина надають можливість її дійово впливати практично на всі аспекти нашого життя. В цьому розумінні вона стала набагато сильнішою та результативнішою.

Джерелом інформації для формування світогляду, видів знання та ухвалення рішень дедалі частіше стає монітор комп’ютера чи екран смартфона. В електронний формат переходять газети, журнали та енциклопедії, а паперові версії уже називають застарілими. Вагомими інструментами у цій сфері стають різні складові такі, як Google, Vi-Fi, YouTube, Facebouk, Instagram, Telegram –меcенджер, Twitter.

Оскільки девайси, гаджети, особливо кишенькові смартфони дали змогу все це нарощувати в одному пристрої, то в сукупності з стільніковим зв’язком людина дістала доступ до найрізноманітнішої інформації. І майже все це поміщається на долоні. Настав принципово новий час по відношенню до того, коли студент міг на екзамені відповісти викладачу: «Я багато що знаю, але мало-що пам’ятаю». Нині викладач повинен відповісти на це, що його голова потрібна для народжування ідей, а не для збереження інформації. Що він стане сильнішим, успішнішим, ресурсним не лише коли інформований, а коли буде вміти використовувати знання , фокусувуватись, застосовувати самоменеджмент, відповідально розділяючи істину від фейків . Інформацію та відомості ж нехай краще зберігає штучний інтелект або, як його називають, по іншому, машинне мислення, яке дійсно краще його зберігає. На основі цифрової трансформації, воно уже обійшло людину не лише на швидкості читання, а й на розумінні прочитаного. Коли сходяться докупи гігантські обсяги даних і багато факторів - штучний інтелект переважає людський. Це пояснюється тим, що люди самі по собі є складними смисловими системами, які відрізняються від фізичних речей, так званою, референтною петлею, тобто здатністю коригувати свої майбутні вчинки на основі результатів попередніх. Тобто, вони реагують переважно на свій минулий досвід та отримане суб’єктивне знання, які впливають на їхній подальший спосіб дій. Машинне ж мислення, здобуваючи знання через об’ємні статистичні взаємозв’язки і працю.чи за принципом пошуку та аналізу спроб і помилок, сортуючи й збагачуючи знайдене, надає змогу розпізнати контексти, зробити висновки та прогнози, визначити чинники, тренди та напрями дій.

На цих принципах, ще у 1996 році система штучного інтелекту перемогла тодішнього чемпіона світу з шахів Гаррі Каспарова. Тоді суперкомп’ютер з неймовірною швидкістю відповідно до конкретної ігрової ситуації та завдяки запрограмованій матриці гри в шахи вираховував ймовірності для подальших ходів. Всі наступні партії суперкомп’ютер починав із нуля, без отримання досвіду попередніх партій.

Машинне мислення – додаткова сила людини, інструмент, який приносить людям полегшення в низці ситуацій, вивільняє час на рутинну працю. В Україні є багато прикладів застосування машинного мислення, зокрема в низці вітчизняних агрохолдингів, де розширяються площі і виробництва продуктів, які забезпечуються цифровими інноваційними технологіями в управлінні врожайністю та технологію цього виробництва. Економічно розвинуті передові країни вже випробовують самокеровані автомобілі та літаючі апарати, керуються стратегією майбутньої цифрової економіки

Світ дуже швидко змінюється, і з’являються все більше виробництв, де все менше задіяні люди. Роботизація та автоматизація знижують потребу в людській праці. 80% поточних професій зникнуть в найближче десятиліття, а це близько 800 млн людей у світі. Однак, вона дає зрозуміти, що ще стрімкіше збільшується потреба в людях, які найближче стоять біля технологій цифрової трансформації та старпотизації, які можуть креативно мислити, приймати та обробляти нову інформацію, уміють вчити наші мізки вчитися, розвивати свою головну перевагу – людяність. Майбутнє – за Людиною. Все що в ній є - немає ні у роботів, ні в цифрових технологіях, ні в штучному інтелекті –любов, симпатія, озаріння, уява, інтуїція, відчуття майбутнього, креативність тощо. Хоч цифрові речі – тонкі інструменти употужнення сили людей та ефективнішого вирішення проблем, але без здорового людського глузду та контролю вони не функціонують. — с Василем Кушерецем.

Василь КУШЕРЕЦЬ, голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань, член-кореспондент НАПН України, доктор філософських наук, професор.

owl.carousel.min.js